ПОЗОВНА ЗАЯВА ПРО ВИЗНАННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ НЕДІЙСНИМ (БО ЧОЛОВІК ПРИ РОЗЛУЧЕННІ ПОМИЛЯВСЯ)


ЗРАЗОК ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ У СПРАВІ ПРО ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ КВАРТИРИ, БО ПОМИЛИВСЯ ЩОДО ПРИРОДИ ПРАВОЧИНУ

У ДАНОМУ ЗРАЗКУ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ  ПОЗИВАЧ ПРОСИТЬ ВИЗНАТИ НЕДІЙСНИМ ДОГОВІР ДАРУВАННЯ КВАРТИРИ, У ЯКОМУ ВІН ПОДАРУВАВ КВАРТИРУ ДРУЖИНІ ПІД ЧАС РОЗЛУЧЕННЯ. У ПОЗОВІ ВІН ПРОСИТЬ ВИЗНАТИ ДОГОВІР ДАРУВАННЯ НЕДІЙСНИМ, ОСКІЛЬКИ ВІН СТВЕРДЖУЄ ЩО ВІН МАВ НА УВАЗІ УГОДУ ВЗАМІН АЛІМЕНТІВ.




Святошинський районний суд м. Києва

 

Позивач: ПІБ,

              00.00.0000 року народження,

м. __________, вул. __________, кв. 0

реєстраційний номер облікової картки платника податків __________, тел. , електронна адреса відсутня

 

Відповідач: ПІБ.

00.00.0000 року народження,

м. __________, вул. __________, кв. 0

реєстраційний номер облікової картки платника податків __________, тел. ______

електронна адреса відсутня.

 

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ПІБ

__________, м. __________, вул. __________, офіс 0,

тел. __________, електронна адреса невідома.

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання недійсним договору дарування

 

Ціна позову 640 000,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

00.00.0000 року між мною, ПІБ (далі – позивач) та ПІБ (далі-відповідач) було укладено шлюб, зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті __________,  актовий запис № __________.

00 липня 0000 року в нас народилась донька ПІБ (копія свідоцтва про народження додається).

У травні 0000 року шлюбні відносини між нами фактично припинились, ми перестали проживати як сім’я і я залишився проживати в квартирі за адресою м. __________ вул. __________, кв. 0, яка була подарована мені моєю матір’ю, а відповідачка з дитиною переїхали проживати окремо.

З того часу, між мною та дружиною почали виникати постійні суперечки щодо моєї участі у вихованні дитини і можливості з нею спілкуватись, хоча я постійно надавав гроші на утримання дитини.

З метою врегулювання даного спору та нормалізації відносин між нами, ПІБ (відповідачка) запропонувала мені укласти з нею угоду за якою я передаю їй право власності на квартиру за адресою м. __________ вул. __________, кв. 0, а вона не перешкоджає мені у спілкуванні з дитиною і не звертається до суду із заявою про стягнення з мене аліментів на утримання дитини.

В зв’язку із цим, 00 травня 0000 р. між нами було укладено договір дарування квартири за адресою м. __________ вул. __________, кв. 0, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ, зареєстрованим в реєстрі за №0.

 

Водночас, в порушення досягнутої між нами домовленості, відповідачка, одразу після укладення вказаного договору, подала до Шевченківського районного суду м. __________ позовну заяву про розлучення та виїхала разом з донькою закордон.

00 вересня 0000 р. заочним рішенням Шевченківського районного суду м. __________ по справі №000/00000/00 шлюб між мною ПІБ та ПІБ було розірвано.

У квартирі за адресою м. __________ вул. __________, кв. 0 я сам як проживав до укладення договору дарування, так і продовжую проживати по сьогоднішній день.

Однак, __________ 0000 р. я отримав від відповідачки вимогу про звільнення житлового приміщення  вказаної квартири.

 

За таких обставин, вважаю, що  договір дарування квартири за адресою: вул. __________, кв. 0, посвідчений 00.00.0000 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ укладені під впливом помилки і має бути визнаний судом недійсним.

 

ІІ. Обґрунтування та підстави позовних вимог.

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Виходячи зі змісту статей 203, 717 ЦК України договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.

 

 Відповідно до частини першої-другої ст.190 СК України, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.

 

Згідно із частиною третьою статті 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

 

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

 

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зроблено висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Пленум Верховного Суду України у пункті 19 постанови від 06 листопада  2009 року № 9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

Отже, наявність чи відсутність помилки - неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно,  має визначатися судом не тільки за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз`яснення нотаріусом суті договорів, а й за такими обставинами, як: наявність у позивача спірного житла як єдиного, продовження дарувальником проживання у подарованому житлі після укладення договору дарування, несення позивачем витрат на утримання подарованого житла.

 

Як вбачається з матеріалів даної справи, Сторони з 0000 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Мають спільну дитину ПІБ, 00.00.0000 року народження.

З 0000 року Сторони спільно не проживають про, що зазначено ПІБ (відповідачкою) у позовній заяві про розірвання шлюбу, відображено у мотивувальній частині рішення Шевченківського районного суду м. __________ від 00.00.0000 р. та визнається позивачем.

Позивач з ______ року проживає у квартирі за адресою: м. __________ вул. __________, кв. 0.

00 травня 0000 р. між нами було укладено договір дарування квартири за адресою м. __________ вул. __________, кв. 0, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ, зареєстрованим в реєстрі за №0.

Після укладення вказаного договору, я (позивач) залишився проживати у вказаній квартирі, що підтверджується актом про проживання.

Крім того, я як ніс витрати по утриманню вказаної квартири за адресою: м. __________ вул. __________, кв. 0, так і продовжую їх нести (копії квитанцій додаються).

Квартира за адресою м. __________, вул. __________, кв.0, де зареєстроване моє місце проживання  є приватною власністю ______________ і відповідно до положень ст. 405 ЦК України, я втратив право користування вказаною квартирою.

Таким чином, квартира за адресою м. __________ вул. __________, кв. 0 є єдиним моїм місцем проживання.

В травні 0000 р., після укладення оспорюваного договору дарування,  відповідачка звернулась до мене з позовом про розірвання шлюбу.

00 вересня 0000 р. заочним рішенням Шевченківського районного суду м. __________ по справі №000/00000/00 шлюб між мною ПІБ та ПІБ було розірвано.

У тому ж травні 0000 р. відповідачка з нашої спільною дитиною виїхала на постійне проживання за кордон (роздруківка переписки додається).

___________ 0000 р. я отримав від ПІБ (відповідачки) вимогу звільнити квартиру за адресою м. __________ вул. __________, кв. 0.

 

 

Вказані обставини, свідчать, що я, укладаючи 00.00.0000 р. договір дарування з відповідачкою ПІБ, помилявся щодо обставин, які мають істотне значення, оскільки  згідно з домовленістю з відповідачкою, вона повинна була залишитись проживати в м. __________, не перешкоджати мені спілкуватись з нашою дитиною, не звертатись із заявою про стягнення аліментів, а квартира за адресою м. __________ вул. __________, кв. 0 мала згодом перейти у власність дитини.

Водночас, відповідачка ввела в оману мене стосовно своїх намірів укласти такий договір, внаслідок чого я втратив право власності на своє єдине житло - квартиру  за адресою: м. __________ вул. __________, кв. 0.

Зазначені обставини можуть бути підтвердженні показами свідків, заяву про виклик яких буде мною подана в строки визначені ст.91 ЦПК України.

 

Враховуючи викладене, прошу суд визнати недійсним договір дарування квартири за адресою: м. __________ вул. __________, кв. 0, укладений між ПІБ та ПІБ від 00 травня 0000 р., який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ за реєстровим №000, як укладений під впливом помилки.

 

ІІІ. Щодо ціни позову, судових витрат, заходів забезпечення доказів, подання інших заяв.

Враховуючи, що відповідно до п.3 Договору дарування від 00.00.0000 р., вартість квартири за адресою: м. __________ вул. __________, кв. 0 становить 640 000,00 грн. Оскільки предметом позову є визнання недійсним вказаного договору дарування квартири, то ціна позову складає 640 000,00 грн.

Позивач повідомляє суд, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих же відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Заходи досудового врегулювання спору Позивачем не проводились, оскільки законом не визначений обов’язковий досудовий порядок врегулювання такого спору.

Заходи забезпечення доказів або позову до подання цієї заяви не вживались.

Копії документів на підтвердження викладених обставин додані до даної заяви в додатку.

Оригінали доданих документів наявні у Позивача.

 

00.00.0000 між мною (позивачем) та адвокатом ПІБ було укладено Договір про надання правничої (адвокатської) допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов’язується надати клієнту послуги з надання правової інформації, консультацій з правових питань, складання процесуальних документів та представництв в суді інтересів Клієнта, а останній зобов’язується прийняти надані послуги та оплатити їх у розмірі та порядку визначених цим Договором. 

Попередня загальна вартість гонорару (винагороди за правову допомогу), що надаються згідно з цим договором, складає 30 000,00 грн. Конкретні види правової допомоги, їх розцінки і об`єм фіксуються сторонами у Додатку №1.

Враховуючи викладене, відповідно до п.8 ч.3 ст.178 ЦПК України, Відповідач очікує понести судові витрати у зв’язку із розглядом справи у розмірі  , 00 грн. судового збору та 30 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

 

V. Зміст позовних вимог

На підставі вищевказаного, відповідно до ст.ст. 16, 203, 215, 230, 368  ЦК України, ст.ст.  60, 63, 70 СК України, керуючись ст.ст. 4, 175-177 ЦПК України, -

ПРОШУ СУД:

1.     Визнати недійсним договір дарування квартири за адресою: м. __________ вул. __________, кв. 0, укладений між ПІБ та ПІБ від 00 травня 0000 р., який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ПІБ за реєстровим №000.

2. Покласти судові витрати на відповідачів.

 

Додаток:

1.     Копія договору дарування квартири за адресою: м. __________ вул. __________, кв. 0.

2.     Копія свідоцтва про народження дитини.

3.     Копія рішення Шевченківського районного суду м. __________ по справі №000/00000/00 від 00.00.0000 р.

4.     Копія документа про право власності на квартиру за адресою м. __________, вул. __________, кв.0

5.     Копії документів про оплат комунальних послуг за квартиру за адресою : м. __________ вул. __________, кв. 0.

6.     Копія акту проживання позивача за адресою : м. __________ вул. __________, кв. 0.

7.     Роздруківка переписки між Сторонами.

8.     Копія договору про надання правничої допомоги від 00.00.0000 р.

9.     Докази сплати судового збору.

10.  Копія позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи.

 

 

«____» квітня 2024 року                                         ________________ ПІБ





















Коментарі